???mainPage???


ПОШУК

Розширений пошук
























Головна » Новини» Міжнародне співробітництво» З 14 по 25 квітня 2008 р. у штаб-квартирі МАГАТЕ в м. Відні відбулася Четверта нарада з розгляду зобов’язань за Конвенцією про ядерну безпеку версія для друку
З 14 по 25 квітня 2008 р. у штаб-квартирі МАГАТЕ в м. Відні відбулася Четверта нарада з розгляду зобов’язань за Конвенцією про ядерну безпеку

З 14 по 25 квітня 2008 р. у штаб-квартирі МАГАТЕ в м. Відні відбулася Четверта нарада з розгляду зобов’язань за Конвенцією про ядерну безпеку.

На сьогодні сторонами Конвенції про ядерну безпеку є 60 країн та Євратом.   В число цих країн входять усі країни світу, що мають діючі атомні електростанції. 

Конвенція про ядерну безпеку була підписана Україною 20 вересня 1994 р., ратифікована Законом України від 17 грудня 1997 р. і набула чинності 7 липня 1998 р. Делегації України також  брали участь у роботі Першої (1999 р.), Другої  (2002 р.) та Третьої (2005 р.) нарад з розгляду.

 

За встановленими правилами та процедурами керівний склад наради з розгляду виконання зобов’язань за Конвенцією про ядерну безпеку                    (президент, два віце-президента, голови груп, заступники голів груп, доповідачі та координатори)  обирається за шість з половиною місяців до дати проведення наради. До керівного складу зазначеної наради були обрані 2 представники України - Голова Держатомрегулювання О.Миколайчук - Головуючою 2-ї групи країн, до складу якої ввійшли наступні країни: Франція, Китай, Бельгія, Пакистан, Південно-Африканська Республіка, Норвегія, Португалія, Бангладеш, Греція, Данія, Сергій Клевцов – в якості доповідача в 5-ій групі країн, до складу якої ввійшли: Канада, Німеччина, Швейцарія, Болгарія, Нідерланди, Чілі, Кувейт, Люксембург, Уругвай та Шрі Ланка. Це свідчить про високий авторитет нашої держави серед країн-членів Конвенції про ядерну безпеку.

 

Презентація  Четвертої  національної  доповіді  України   відбулась  15 квітня, тривала протягом п’яти годин і включала  доповідь  заступника Глави делегації, заступника Голови Держатомрегулювання  Божка С.Г., узагальнені відповіді членів делегації  на 138 письмових запитання, що надійшли від інших країн-членів Конвенції у процесі попереднього розгляду вищезазначеної доповіді України, 14 усних запитань від головуючого, заступника головуючого, представників Японії, Франції, Словаччини, Німеччини, Бразилії.

Обговорення доповіді проходило у діловій і конструктивній обстановці. За результатами розгляду членами робочої групи консенсусом було прийнято позитивний висновок про стан виконання Україною Конвенції про ядерну безпеку,  досягнення з часу Третьої наради. Відзначені приклади хорошої практики України щодо активного обміну досвідом та знаннями в сфері підвищення ядерної та радіаційної безпеки з іншими країнами та міжнародними організаціями на базі діючих двосторонніх та багатосторонніх угод, постійного проведення на АЕС днів культури безпеки, системи підготовки персоналу для АЕС, покращення аварійних процедур, залучення населення до прийняття рішення щодо розміщення та будівництва нових АЕС, збільшення бюджету регулюючого органу. Планами на майбутнє для України визначено: подальше удосконалення системи регулюючих документів, продовження реалізації заходів з підвищення безпеки АЕС, подальша розбудова системи підготовки та підвищення кваліфікації персоналу регулюючого органу, оновлення звітів з аналізу безпеки енергоблоків за результатами реалізації заходів з підвищення безпеки, будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР, продовження діяльності з комплексної оцінки безпеки АЕС.

Четверта нарада з розгляду виконання зобов’язань сторонами Конвенції про ядерну безпеку засвідчила, що всі країни – члени Конвенції досягнули прогресу в дусі Конвенції, включаючи удосконалення законодавчої та регулюючої бази для забезпечення безпеки АЕС, проведення систематичної та всебічної оцінки та переоцінки безпеки, радіаційний захист, готовність реагування на ядерні та радіаційні аварії. В той же час, сторони Конвенції зіткнулися з низкою схожих проблем, так званими викликами, такими як, належне фінансове та кадрове забезпечення ядерної галузі, підготовка висококваліфікованого персоналу для АЕС та регулюючих органів, незалежність регулюючого органу, підвищення безпеки та продовження експлуатації діючих енергоблоків, ліцензування нових ядерних енергетичних установок, підвищення культури безпеки, впровадження інтегрованих систем управління безпекою.