НОРМИ ТА ПРАВИЛА З ЯДЕРНОЇ ТА РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО НОВИХ ЕНЕРГОБЛОКІВ АЕС
НП
306.Х.ХХХ-2007
1.
Загальні
положення
1.1
Основні технічні вимоги до нових енергоблоків атомних
електричних станцій (далі - Вимоги) розроблені відповідно до Законів України
“Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, “Про дозвільну
діяльність у сфері використання ядерної енергії”, “Про порядок прийняття
рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і
об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають
загальнодержавне значення”, “Про захист людини від впливу іонізуючого
випромінювання”, з урахуванням положень документу МАГАТЕ “Безпека атомних
електричних станцій: проектування NS-R-1” та вимог експлуатуючих організацій
Європейського Союзу до легководних реакторів (EUR).
1.2
Документ деталізує та доповнює вимоги «Загальних
положень безпеки атомних станцій»
редакції 2007 року щодо забезпечення безпеки нових енергоблоків АЕС,
будівництво яких передбачене «Енергетичною стратегією України на період до
2030 року», схваленою розпорядженням КМУ
№145-р від 15.03.06.
1.3
Вимоги обов’язкові для всіх юридичних та фізичних
осіб, що здійснюють діяльність на етапах життєвого циклу ядерної установки
«вибір майданчику» та «проектування».
Вимоги є обов’язковими до врахування при підготовці технічних специфікацій та
тендерної документації при виборі проекту нового енергоблоку АЕС.
2.
Терміни та
визначення
Використані терміни та визначення
вживаються у значеннях, наведених у чинних нормах, правилах та стандартах з
ядерної та радіаційної безпеки, з урахуванням НПА «Загальні положення безпеки
АС» редакції 2007 року.
3.
Критерії
та принципи забезпечення безпеки
3.1
Проект нового енергоблоку АЕС повинен відповідати
вимогам чинних в Україні нормам, правилам та стандартам з ядерної та
радіаційної безпеки, враховувати рекомендації МАГАТЕ та зобов’язання, взятим
Україною відповідно до міжнародних Конвенцій.
3.2
В основу проекту нового енергоблоку АЕС повинні
бути покладені цілі безпеки визначені нормативно-правовим актом «Загальні
положенням безпеки АС».
3.3
Безпека проекту нового енергоблоку АЕС повинна
бути забезпечена за рахунок реалізації стратегії глибокоешелонованого захисту.
3.4
Кількість фізичних бар’єрів на шляху
розповсюдження іонізуючого випромінювання та радіоактивних речовин в
навколишнє середовище повинно бути визначено з урахуванням можливих
внутрішніх та зовнішніх подій, які впливають чи можуть вплинути на безпеку
нового енергоблоку АЕС, та наслідків відмови окремих бар’єрів. Типові фізичні
бар’єри для реакторних установок, які охолоджуються водою, складаються з:
-
паливної матриці;
-
оболонки твела;
-
границі контуру теплоносія
реактора;
-
герметичного огородження
реакторної установки;
-
біологічного захисту.
3.5
В проекті нового енергоблоку АЕС повинна бути
передбачена можливість запобігання:
-
порушення цілісності
фізичного бар’єру;
-
виникнення умов, які
впливають на цілісність фізичного бар’єру;
-
відмови фізичного бар’єру при
виникненні умов, які впливають на його цілісність;
-
відмови фізичного бар’єру
внаслідок відмови іншого бар’єру;
-
відмови фізичних бар’єрів за
загальною причиною.
3.6
В усіх експлуатаційних станах, включаючи проектні
та запроектні аварії, повинно бути забезпечено виконання наступних функцій
безпеки:
-
управління реактивністю;
-
охолодження активної зони;
-
локалізація радіоактивних
матеріалів, контроль експлуатаційних викидів та скидів, обмеження аварійних
викидів та скидів.
3.7
Реакція енергоблоку АЕС на будь-яку проектну
подію має бути забезпечена (надається
в порядку пріоритету застосування):
-
характеристиками внутрішньої
самозахищенності енергоблоку АЕС;
-
пасивними засобами
забезпечення безпеки та/чи роботою систем нормальної експлуатації, що
виконують функції безпеки;
-
активними системами безпеки,
які мають бути введені у роботу при виникненні проектної події;
-
діями персоналу відповідно
до інструкцій управління аварією.
3.8
Необхідно забезпечити проведення незалежної
перевірки безпеки проекту нового енергоблоку
експертами, які не були пов’язані з його проектуванням.
4.
Кількісні критерії безпеки
4.1
Сумарна частота тяжкого пошкодження активної
зони, оцінена по відношенню до всіх можливих вихідних подій аварій для всіх
можливих експлуатаційних станів енергоблоку, не повинна перевищувати 5×10-6
раз на рік. Розрахунок частоти тяжкого пошкодження активної зони повинен бути
виконаний на інтегрованій імовірнісній моделі.
4.2
Частота наднормативного аварійного викиду не
повинна перевищувати 5×10-7
раз на рік. Частота наднормативного аварійного викиду повинна базуватись на
виконаних у визначеному обсязі імовірнісних розрахунках тяжкого пошкодження
активної зони.
5.
Окремі технічні рішення
5.1
Технічними рішеннями, які приймаються при
розробці проекту нового енергоблоку АЕС, повинно бути забезпечено дотримання
кількісних критеріїв безпеки нових енергоблоків АЕС.
5.2
У разі необхідності дотримання кількісного
критерію по частоті наднормативного викиду в проекті можуть бути реалізовані
наступні технічні засоби:
-
утримання розплаву активної
зони реактора (коріуму) в межах бар’єру безпеки «Герметичне огородження
реакторної установки» в так званому «уловлювачу розплаву»;
-
двійна герметична оболонка.
5.3
При проектуванні нового енергоблоку АЕС повинна бути
використана апробована інженерно-технічна практика. У випадку коли
використовуються неапробовані рішення необхідно забезпечити підтвердження
безпеки шляхом виконання необхідних досліджень.
5.4
Системи безпеки повинні бути спроектовані з
урахуванням принципів:
-
резервування;
-
різноманітності;
-
незалежності;
-
одиничної відмови.
5.5
Для забезпечення здатності систем та елементів
виконувати покладені на них функції впродовж всього строку експлуатації АЕС,
для них повинні бути встановлені запаси по надійності, які повинні
враховувати механізми старіння на протязі проектного терміну експлуатації та
можливої експлуатації в понадпроектний термін.
5.6
Проект
енергоблоку АЕС повинен бути націлений на прийняття експлуатуючим персоналом
правильних рішень. В проекті необхідно використати технічні рішення, які
максимально обмежують необхідність прийняття персоналом негайних рішень.
Можливість втручання експлуатуючого персоналу необхідно розглядати при умові
наявності достатнього часу для виконання необхідної дії.
5.7
Структури, системи (елементи), важливі для
безпеки, не повинні використовуватись для декількох енергоблоків АЕС. В
противному разі, необхідно обґрунтування того, що всі вимоги з безпеки для
умов нормальної експлуатації, порушення умов нормальної експлуатації та
проектних аваріях дотримані. При тяжкій аварії на одному із енергоблоків, для
решти енергоблоків має бути забезпечено можливість безпечного останову,
розхолодження та відведення залишкових тепловиділень.
6.
Обґрунтування
безпеки
6.1
В проекті енергоблоку АЕС повинні бути враховані
характеристики майданчику розміщення АЕС (в тому числі природні та техногенні
фактори), які впливають чи можуть вплинути на безпеку АЕС. Всі характеристики
повинні бути підтверджені необхідними дослідженнями.
6.2
Обґрунтування та аналіз безпеки енергоблоку АЕС
повинні бути виконані з використанням
детерміністичного та імовірнісного підходів.
6.3
Розрахункові комп’ютерні програми та аналітичні
моделі, які використовуються для обґрунтування та аналізу безпеки повинні
бути верифіковані та відвалідовані. Окрема увага повинна бути приділена
виявленим невизначеностям.
6.4
Обґрунтування безпеки при проектних аваріях
повинно бути виконано із накладенням однієї, не залежної від початкової
події, відмови будь-якого з наступних елементів систем безпеки: активного
елемента або пасивного елемента, що має механічні рухомі частини, або однієї,
не залежної від початкової події, помилки персоналу. Повинні бути враховані
відмови, які не виявляються та призводять до порушення меж безпечної
експлуатації неконтрольованих при експлуатації АЕС елементів, що впливають на
розвиток аварії.
6.5
Аналіз запроектних аварій, включаючи тяжкі
аварії, повинен бути виконаний з використанням методів найкращої оцінки та
базуватись на реалістичних даних.
|
