???mainPage???


ПОШУК

Розширений пошук


«Травень 2020
ПнВтСрЧтПтСбНд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
дата з:
по:






















Головна » Новини» Офіційні повідомлення» Документ "Основні стратегічні цілі розвитку Державної інспекції ядерного регулювання України на 2019-2024 роки" версія для друку
Документ "Основні стратегічні цілі розвитку Державної інспекції ядерного регулювання України на 2019-2024 роки"

Схвалено

Постановою  Колегії

Держатомрегулювання

від 28 листопада № 13

 

 

 

 

держатомрегулювання

 

 

 

 

 

 

Основні СТРАТЕГічні цілі РОЗВИТКУ

державноЇ ІнСПЕКЦІЇ ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ

на 2019-2024 роки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Безпечне використання ядерної енергії створює сприятливі умови для розвитку суспільства та економічного процвітання України.

Найважливішим аспектом діяльності у сфері використання ядерної енергії є безпека та захищеність ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, радіоактивних відходів, ядерних матеріалів та інших матеріалів із вмістом радіонуклідів безпеки.

Державна інспекція ядерного регулювання України (далі  ‒ Держатомрегулювання) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, формує і забезпечує  реалізацію державної політики у сфері регулювання безпеки використання ядерної енергії та здійснює державне регулювання  безпеки використання ядерної енергії, що передбачає:

законодавчу ініціативу та нормування ‒ встановлення нормативних критеріїв і вимог, що визначають безпечні умови використання ядерної енергії;

дозвільну діяльність ‒ видачу документів дозвільного характеру на здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії;

державний нагляд ‒ здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства, умов документів дозвільного характеру, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки, вимог фізичного захисту, застосування санкцій;

Держатомрегулювання здійснює виконання повноважень компетентного органу з питань: фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок; безпечного перевезення радіоактивних матеріалів; аварійного оповіщення та реагування, виконання Угоди між Україною та МАГАТЕ про застосування гарантій.

Виконання покладених функцій забезпечується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 363 «Про затвердження Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України».

Держатомрегулювання має зберегти усі досягнення й набутий досвід, та перетворитись у динамічну, ефективну державну інституцію, здатну впливати на стан ядерної та радіаційної безпеки, реагувати на запити суспільства, сприяти дотриманню принципів об’єктивності, відкритості та відповідальності у прийнятті регулюючих рішень, гарантувати міжнародні режими ядерної та радіаційної безпеки, нерозповсюдження ядерної зброї.

У цьому документі представлено місію, цінності та стратегічні цілі Держатомрегулювання, які мають бути досягнуті  до 2024 року.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. ВІЗІЯ, ОСНОВНІ СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ ДЕРЖАТОМРЕГУЛЮВАННЯ.   КУЛЬТУРА БЕЗПЕКИ

 

1.1.           Візія 

Державна інспекція ядерного регулювання України до 2024 року має бути:

 

 для держави та суспільства – незалежним єдиним органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки в Україні, який виконує функції регулювання  на  основі міжнародних та європейських стандартів та кращих світових практик;

для суб’єктів у сфері використання ядерної енергії – незалежним, професійним, об’єктивним і неупередженим, відкритим для діалогу регулятором та порадником, прикладом досконалого управління та зразкової організації та взірцем високої культури безпеки;

для працівників – надійним роботодавцем, спроможним забезпечити належні умови праці, застосування високих професійних стандартів та можливостей для професійного розвитку;

для міжнародної спільноти – незалежною, професійною та неполітичною інституцією, яка із застосуванням міжнародних стандартів безпеки та кращих світових практик здійснює регулювання та інформує про стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні, забезпечує виконання міжнародних зобов’язань, визначених Урядом України.

 

1.2. Основні стратегічні цілі і завдання Держатомрегулювання до 2024 року

 

Основні  стратегічні цілі розвитку Держатомрегулювання:

1.     Посилення ролі Держатомрегулювання, як професійного незалежного органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

2.     Розробка та впровадження довгострокової Стратегії розвитку системи регулювання ядерної та радіаційної безпеки, захищеності та гарантій нерозповсюдження в Україні. 

3.     Зміцнення організаційної спроможності, професійного та наукового потенціалу Держатомрегулювання.

4.     Максимальне наближення методології та практики здійснення дозвільної та наглядової діяльності до міжнародних та європейських стандартів.

5.      Посилення контролю за виконанням рішень та приписів Держатомрегулювання, удосконалення процесу моніторингу їх впровадження та посилення відповідальності за невиконання або неналежне їх виконання.

6.      Визнання і довіра суспільства до діяльності Держатомрегулювання - збереження та розвиток іміджу незалежного і професійного органу, який діє відкрито і об’єктивно на користь громадянам  та державі, заслуговує на довіру та повагу суспільства.

 

Стратегічні цілі та завдання на 2019-2024 роки полягають у:

1.     Забезпеченні переходу на нову міжнародну систему радіаційного захисту в Україні, що відповідає сучасним викликам.

2.     Вдосконаленні та розвитку нормативної бази регулювання ядерної та радіаційної безпеки з урахуванням найкращої світової практики.

3.      Державному регулюючому супроводі виконання таких основних заходів:

підвищення рівня безпеки експлуатації енергоблоків АЕС та продовження терміну їх експлуатації;

підвищення енергетичної незалежності шляхом спорудження нових ядерних установок та використання нового ядерного палива;

зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему;

підвищення безпеки виробництва та використання джерел іонізуючого випромінювання, безпеки поводження з радіоактивними відходами, перевезень радіоактивних матеріалів, діяльності з переробки уранових руд;

забезпечення ядерної захищеності та виконання Україною зобов’язань з нерозповсюдження ядерної зброї.

Ключові завдання та показники (індикатори) виконання основних стратегічних цілей розвитку Державної інспекції ядерного регулювання України на 2019-2024 роки наведені в додатку.

 

1.3. Культура безпеки

Ефективна культура безпеки,  як елемент забезпечення високого рівня безпеки діяльності, досягається шляхом:

визнання загальних цілей та високого пріоритету безпеки,  на всіх рівнях;

сприяння високій компетентності та професіоналізму персоналу;

формування внутрішньої позиції та усвідомлення персоналом важливості реалізації цілей і завдань з безпеки;

супроводження проєктної загрози ядерним установкам, ядерним матеріалам, радіоактивним відходам, іншим джерелам іонізуючого випромінювання;

забезпечення виконання всебічної та незалежної оцінки безпеки та захищеності на основі сучасної методології та кращої міжнародної практики.

 

РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ДЕРЖАТОМРЕГУЛЮВАННЯ

2.1. Державне регулювання безпеки, захищеності та дотримання гарантій нерозповсюдження ядерної зброї в Україні здійснюється:

 на рівні європейських, міжнародних (МАГАТЕ) стандартів та принципів безпеки, найкращої національної та міжнародної практики;

стабільно, незалежно та узгоджено з державною політикою розвитку  використання ядерної енергії;

скоординовано у взаємодії з центральними органами виконавчої влади при реалізації політики безпеки використання ядерної енергії та розробці/перегляді нормативних документів.

2.2. Політика державного регулювання безпеки, захищеності та гарантій нерозповсюдження  в Україні на 2019-2024 роки:

основана  на диференційованому підході до регулювання безпеки установок та діяльності з урахуванням рівня їх потенційної небезпеки та є запевненням довгострокової прихильності до безпеки;

визначає найбільш ефективні механізми регулювання у сфері безпеки використання ядерної енергії;

направлена на формування високого рівня культури безпеки,  захищеності та гарантій нерозповсюдження на усіх рівнях Держатомрегулювання та підконтрольних об’єктах.

 

РОЗДІЛ ІІІ. РЕАЛІЗАЦІЯ ЕФЕКТИВНОГО ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ 

3.1. Лідерство і менеджмент для досягнення безпеки

Демонстрація та дотримання лідерських позицій у формуванні високого рівня культури безпеки шляхом:

формування і дотримання єдиного організаційного підходу до регулювання, який передбачає пріоритетність захисту і безпеки людини та навколишнього середовища;

встановлення норм поведінки, системи персональної відповідальності і сприяння дотримання високого рівня культури безпеки;

розвиток особистих та інституційних цінностей і норм у всій організації за допомогою рішень, заяв і дій.

3.2. Управління людськими ресурсами

Управління та добір персоналу, планування та організацію заходів з питань підвищення рівня професійної компетентності державних службовців, оформлення вступу на державну службу, її проходження та припинення реалізується шляхом:

використання конкурсних механізмів при визначенні рівня професійної компетентності і кваліфікованості працівників;

визначення потреб та забезпечення людськими ресурсами;

залучення до державної служби професійної молоді, співпраця із закладами вищої та післядипломної освіти для пошуку кадрів у галузі ядерної та радіаційної безпеки;

створення умов для подальшого розвитку професійної державної служби, підвищення соціального статусу державних службовців відповідно до європейських стандартів;

системного підходу до підвищення рівня професійної компетентності державних службовців, у тому числі інспекторського складу, шляхом удосконалення знань, умінь, навичок для ефективного здійснення ними службових обов’язків;

взаємодії та отриманні експертних консультацій з провідними національними та міжнародними науковими, дослідними організаціями та установами, організаціями технічної підтримки;

залучення досвідчених фахівців Держатомрегулювання до проведення навчальних курсів, семінарів, конференцій, міжнародних заходів, у якості експертів, лекторів.

Керівництво та персонал Держатомрегулювання на своєму рівні:

є незалежним у рішеннях та діях від суб’єктів діяльності в сфері використання ядерної енергії та будь-яких особистих поглядів;

реалізує свої повноваження щодо втручання у разі будь-яких радіаційних ризиків, що можуть виникнути (виникли) на підконтрольних об’єктах;

запобігає проявам будь-яких конфліктів інтересів;

сприяє взаєморозумінню та повазі між сторонами, які мають документи дозвільного характеру, забезпечуючи конструктивний діалог серед експертів на основі відкритих та офіційних комунікацій.

3.3. Система управління якості Держатомрегулювання

Ефективність, своєчасність та належна організація виконання покладених функцій та визначених завдань базується на системі управління якістю (стандарт ДСТУ ISO 9001), що введена, дотримується з 2008 року, відповідає високим вимогам стандарту, підтверджується під час зовнішніх аудитів сертифікаційними організаціями та сприяє:

визначенню сильних та слабких сторін та можливих ризиків шляхом документування основних процесів, перегляду, постійній оцінці їх ефективності та вжиття заходів з поліпшення;

підвищенню безпеки, належному, своєчасному і ефективному виконанню своїх обов’язків;

створює атмосферу довіри до регулюючого органу з боку зацікавлених сторін та міжнародних організацій.

3.4 Стабільність і послідовність державного регулювання

Державне регулювання безпеки у сфері використання ядерної енергії:

базується на встановленій державній  політиці, принципах радіаційної безпеки і запобігає суб’єктивності при прийнятті рішень;

полягає у дотриманні таких основних принципів: професіоналізм, незалежність та компетентність, об’єктивність та відкритість;

створює  атмосферу довіри між зацікавленими сторонами та регулюючим органам, забезпечує послідовний процес прийняття регулюючих рішень та вимог.

3.5. Ведення політики дотримання (виконання приписів та розпоряджень)

Державний нагляд за дотриманням регулюючих вимог та умов виданих документів дозвільного характеру на здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії базується на:

недопущенні ігнорування вимог безпеки, фізичного захисту, гарантій нерозповсюдження та неприйнятності безвідповідального ставлення до виконання регулюючих вимог та приписів;

дієвому реагуванні державними  інспекторами на невиконання законних розпоряджень та приписів, застосуванні санкцій;

сприянні належному  інформуванню та консультуванню зацікавлених сторін і населення про можливі радіаційні ризики, пов’язані з діяльністю підконтрольних об’єктів;

встановленні вимог щодо розробки коригувальних дій (заходів) та усунення правопорушень у разі виявлення радіаційних ризиків, дефіцитів безпеки, у тому числі тих, які в процесі видачі документів дозвільного характеру не було відомо, або якщо ліцензіатом створюються судові переслідування, або інші перешкоди з метою невиконання або затягування термінів виконання приписів;

особливому нагляді за суб’єктами  діяльності у сфері використання ядерної енергії із підвищеними радіаційними ризиками, які мають деградацію стану радіаційної безпеки, наявні дефіцити безпеки, які в процесі видачі документів дозвільного  характеру, нагляду створювали перешкоди державним інспекторам у здійсненні наглядових заходів, приховували інформацію або ухилялись від виконання приписів.

3.6. Виконання міжнародних зобов’язань та розвиток міжнародного співробітництва

Держатомрегулювання забезпечує виконання міжнародних зобов’язань, визначених Урядом України, виступає учасником відповідних міжнародних ініціатив та заходів, включаючи міжнародні експертні місії, розвиває міжнародне співробітництво з метою посилення національного та глобального режимів ядерної та радіаційної безпеки, надає допомогу іншим країнам.

Діяльність Держатомрегулювання з виконання міжнародних зобов’язань та розвитку міжнародного співробітництва включає наступне (але цим не обмежується):

виконання зобов’язань відповідно до Угоди між Україною та МАГАТЕ про застосування гарантій у зв’язку із Договором про нерозповсюдження ядерної зброї та Додатковим протоколом до Угоди;

виконання зобов’язань за Конвенцією про ядерну безпеку, Об’єднаною конвенцією про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами: підготовка та затвердження Національних доповідей та активна участь у відповідних оглядових циклах;

виконання функцій єдиного пункту зв’язку відповідно до взятих зобов’язань за Конвенцією про оперативне оповіщення про ядерні аварії, Конвенцією про допомогу в разі ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації та Конвенцією про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок;

активна участь у діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна та виконання зобов’язань, узятих за міжнародними договорами України з питань ядерної та радіаційної безпеки;

оновлення та розширення договірної бази  з регулюючим органами інших країн, виходячи з обопільного інтересу розвитку співробітництва;

розширення співробітництва з європейськими організаціями та інституціями в сфері забезпечення безпечного використання ядерної енергії.

 

 

 

РОЗДІЛ ІV. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗПЕКИ ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ НОРМУВАННЯ, ДОЗВІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД ТА ЗАСТОСУВАННЯ САНКЦІЙ 

4.1. Нормування

Забезпечення реалізації нормотворчої функції приведення законодавства у сфері використання ядерної енергії до високих стандартів безпеки, кращих міжнародних та національної практик шляхом:

впровадження перспективних планів з розробки нормативно-правових актів та проведення постійної (кожні 5 років) оцінки відповідності законодавства у сфері використання ядерної енергії міжнародним стандартам безпеки (МАГАТЕ) та європейському законодавству, забезпечення вчасного їх  перегляду та актуалізації;

гармонізації національних норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки з референтними рівнями WENRA (Асоціація західноєвропейських органів регулювання ядерної безпеки) та європейським законодавством відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. 

4.2. Дозвільна діяльність

Реалізація функцій дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії передбачає:

впровадження адміністративних послуг за допомогою електронних ресурсів;

вдосконалення диференційованого підходу до різних видів діяльності з урахуванням потенційної ядерної та радіаційної небезпеки, пов’язаної з ними;

забезпечення чітких процесів здійснення дозвільних процедур;

вдосконалення процесів доступу громадськості до результатів дозвільної діяльності (вдосконалення вебсайту, залучення громадськості до роботи ліцензійних комісій тощо).

4.3. Державний нагляд та санкції

            Забезпечення реалізації системи державного нагляду, як одного з основних елементів державного регулювання у сфері безпеки використання ядерної енергії,  шляхом:

впровадження електронних систем контролю здійснення заходів державного нагляду та їх документування;

вдосконалення та актуалізація вимог до звітності ліцензіатів з урахуванням видів діяльності, проєктів та робіт, що проваджуються підприємствами;

процедурне забезпечення усіх аспектів наглядової діяльності, покращення технічного оснащення інспекційних підрозділів;

залучення до проведення інспекційних перевірок та обстежень широкого кола експертів, у тому числі і громадських;

розвиток диференційованого підходу при застосуванні санкцій з урахуванням важкості вчинених правопорушень та їх фактичних або можливих наслідків;

утримання від застосування санкцій до ліцензіатів, які повідомляють про самостійне виявлення, своєчасне усунення порушень та відхилень від вимог безпеки та захищеності.

РОЗДІЛ V. ФОКУС ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗПЕКИ ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ

5.1. Державне регулювання безпеки та захищеності 

Державне регулювання безпеки та захищеності направлене на:

захист інтересів національної безпеки;

попередження та припинення диверсій, крадіжки або будь-якого іншого незаконного вилучення ядерного матеріалу, радіоактивних відходів, інших джерел
іонізуючого  випромінювання;

дотримання режиму нерозповсюдження  ядерної  зброї;

відкритість, прозорість та конструктивний діалог між організаціями й особами, що забезпечують ядерну безпеку та формують культуру безпеки;

реагування на будь-яку несанкціоновану дію щодо ядерних, інших радіоактивних  матеріалів та пов’язаних з ними установок;

впровадження диференційованого підходу до вимог захищеності, основаного на стандартах МАГАТЕ;

забезпечення захисту інформації щодо фізичного захисту.

 

5.2. Дотримання гарантій нерозповсюдження

Дотримання міжнародних зобов’язань України у сфері нерозповсюдження ядерної зброї реалізується  шляхом:

виконання вимог, що визначені  Угодою між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про  застосування  гарантій  у  зв’язку  з  Договором  про
нерозповсюдження  ядерної зброї,  Додатковим  протоколом  до  неї, інших міжнародних угод;

 функціонування державної системи обліку та контролю ядерних матеріалів;

підвищення культури гарантій нерозповсюдження ядерної зброї;

забезпечення взаємодії з міжнародними організаціями (участь у інспекціях МАГАТЕ, навчання, тренування);

впровадження практики транспарентності та відкритості.

 

5.3. Безпека поводження з радіоактивними відходами (РАВ)

Державне регулювання безпеки у сфері поводження з РАВ направлено на створення та забезпечення безпечного функціонування цілісної системи поводження з РАВ, формування та підтримку високого рівня культури безпеки при реалізації робіт із:

підвищення безпеки експлуатації діючих об’єктів, призначених для поводження з РАВ (оцінки та переоцінки безпеки);

ліквідації та реабілітації існуючих «історичних» сховищ РАВ та сховищ РАВ на території зони відчуження;

проєктування і будівництва нових об’єктів, призначених для поводження з РАВ (для забезпечення захоронення, довгострокового зберігання, переробки РАВ);      

запровадження методологій забезпечення довгострокової безпеки сховищ для захоронення РАВ на весь період потенційної небезпеки;

визначення дефіцитів безпеки, можливих шляхів їх усунення;

впровадження ефективної системи управління у сфері поводження з РАВ.

 

5.4. Безпека зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему

Державне регулювання дотримання норм безпеки при знятті з експлуатації Чорнобильської АЕС та  перетворенні об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему досягається шляхом:

удосконалення нормативно-правової бази з питань зняття з експлуатації ядерних установок та забезпечення безпеки під час експлуатації Нового Безпечного Конфайнмента (у тому числі гармонізації законодавства України із законодавством ЄС, приведення нормативно-правових актів у відповідність до референтних рівнів безпеки Асоціації Західноєвропейських ядерних регулюючих органів (WENRA) та до Стандартів з безпеки МАГАТЕ);

проведення державних експертиз ядерної та радіаційної безпеки програмних, регламентних та технічних документів при прийнятті регулюючих рішень;

забезпечення регулюючого супроводу діяльності зі зняття з експлуатації та у рамках перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему;

здійснення державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки при здійсненні діяльності зі зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та  перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему;

розробки стратегічних напрямків подальшого перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

5.5. Безпека використання та виробництва джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) 

Державне регулювання дотримання безпеки діяльності з використання та виробництва ДІВ передбачає:

приведення нормативно-правової бази у сфері використання ДІВ із урахуванням міжнародних та європейських норм з ядерної та радіаційної безпеки;

впровадження диференційованого підходу з урахуванням потенційної радіаційної небезпеки ДІВ до вимог безпеки їх використання, виробництва та захищеності;

удосконалення системи навчання, підвищення кваліфікації, перевірки знань з питань радіаційної безпеки персоналу та посадових осіб, суб’єктів окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії;

посилення державного нагляду за дотриманням законодавства з ядерної та радіаційної безпеки на всіх етапах використання та виробництва ДІВ, у тому числі для медичних цілей;

забезпечення функціонування державної системи контролю та обліку доз опромінення персоналу та населення;

реалізація програм «амністії» відпрацьованих ДІВ (збір та переміщення їх на спеціалізовані підприємства з поводження з РАВ, обстеження територій, на яких можливе виявлення «покинутих» ДІВ та подальше відновлення регулюючого контролю за такими ДІВ;

удосконалення нормативно-правової бази з питань радіаційної безпеки та захисту при медичному опроміненні;

впровадження заходів з оптимізації радіаційного захисту та підвищення якості при медичному опроміненні в діагностичній та інтервенційній радіології, у променевій терапії, в ядерній медицині, з метою зниження доз опромінення пацієнтів до мінімально можливих із забезпеченням якості діагностичних та терапевтичних процедур;      

здійснення інформаційно-консультативної роботи в сфері безпеки застосування ДІВ.

5.6. Безпека уранових руд 

 

Державне регулювання безпеки уранових об’єктів полягає у забезпеченні ліцензування, державного нагляду, здійснення аналізу його результатів та оцінці його дієвості шляхом:

приведення нормативно-правової бази щодо забезпечення радіаційної безпеки при провадженні діяльності з видобування та переробки уранових руд у відповідність сучасним нормам МАГАТЕ та ЄС в сфері забезпечення радіаційної безпеки;

запровадження у повному обсязі процесу ліцензування діяльності з видобування уранових руд;

комплексного аналізу та оцінки діяльності з приведення в безпечний стан уранових об’єктів  ВО «Придніпровський хімічний завод»; 

взаємодії з центральними органами виконавчої влади при виконанні заходів Державних цільових екологічних програми «Зняття з експлуатації уранових об’єктів на 2020 – 2024 роки»; «Першочергових заходів приведення у безпечний стан об’єктів і майданчика колишнього уранового виробництва виробничого об’єднання «Придніпровський хімічний завод» (далі - ПХЗ) на 2019-2023 роки», у тому числі при організації розробки та затвердження на державному рівні Стратегії здійснення реабілітаційних заходів на території колишнього ВО «ПХЗ».

 

 

5.7. Безпека перевезень  радіоактивних матеріалів   

Державне регулювання безпеки перевезень радіоактивних матеріалів полягає у забезпеченні безпеки персоналу, населення та довкілля і досягається шляхом:

подальшого розвитку нормативно-правової бази із врахуванням сучасних норм безпеки МАГАТЕ та законодавства ЄС у сфері безпеки перевезень;

розробки та впровадження систематичних заходів, спрямованих на забезпечення виконання положень законодавства учасниками перевезення радіоактивних матеріалів;

видачі   документів   дозвільного   характеру – ліцензій на право провадження   діяльності з перевезення радіоактивних матеріалів, дозволів на міжнародні перевезення радіоактивних матеріалів, сертифікатів про затвердження конструкцій пакувальних комплектів та спеціальних умов;

     здійснення  державного  нагляду за дотриманням законодавства,
умов ліцензій, дозволів, сертифікатів, включаючи примусові заходи.

5.8. Аварійна готовність та кризове реагування

Cкладовою частиною державного регулювання безпеки є аварійна готовність та кризове реагування, планування яких здійснюється на етапі проєктування установок/діяльності та передбачає:

оцінювання потенційних ситуацій аварійного опромінення і пов’язаних з ним ризиків опромінення населення та аварійного професійного опромінення персоналу;

врахування оцінок ризиків від установок і діяльності при розробці чітких планів аварійного реагування  на відповідних рівнях (об’єктовому, місцевому, регіональному, національному, міжнародному);

розподіл обов’язків осіб і організацій, які відіграють визначену роль у заходах готовності та реагування;

інтегрованість у загальнодержавну систему цивільного захисту населення та узгодженість із планами і заходами реагування на надзвичайні події;

відпрацювання та перевірки під час тренувань систем надійного зв’язку, ефективних і дієвих механізмів співпраці,  координації і комунікації  на відповідних рівнях;

інформування та проведення інструктажів персоналу, регулярних навчань, у тому числі при перевірці стану аварійної готовності ліцензіатів;

дотримання критерії і порядок переходу від ситуації аварійного опромінення до ситуації існуючого опромінення.

 

РОЗДІЛ VІ. ДОВІРА СУСПІЛЬСТВА

            Довіра суспільства та створення іміджу незалежного і професійного органу досягається шляхом відкритості і прозорості, зрозумілості і доступності інформації для різних цільових груп та спрямована на користь громадян і держави.

 

Робота Держатомрегулювання полягає в наступному:

1.      Розробку посібника із взаємодії з громадськістю та постійного інформування суспільства щодо стану ядерної та радіаційної безпеки в Україні та світі.

2.      Оперативне реагування на суспільні інформаційні настрої, запити, потреби  шляхом: відкритої діяльності; публічної підготовки і прийняття регулюючих рішень; створення умов для громадського контролю; консультацій  з громадськістю та засобами масової.

3.      Забезпечення роботи Громадської Ради, сприяння проведення громадських експертиз проєктів нормативно-правових актів.

4.      Залучення інститутів громадянського суспільства до соціального діалогу з питань ядерної та радіаційної безпеки.

Активний діалог із громадськістю, враховуючи зовнішні виклики суспільства щодо стану ядерної та радіаційної безпеки, захищеності та гарантій нерозповсюдження забезпечується:

на офіційному вебсайті Держатомрегулювання www.snrc.gov.ua;

на допоміжному вебсайті https://uatom.org/;

у соціальній мережі Facebook офіційна сторінка Держатомрегулювання;

щорічна Доповідь про стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні.

Реалізація прав громадянського суспільства у підготовці та прийнятті рішень з питань ядерної та радіаційної безпеки,  захищеності та гарантій нерозповсюдження забезпечується шляхом:

оприлюднення проєктів нормативно-правових актів для громадських та фахових обговорень;

електронних  консультацій;

публічних  громадських  обговорень  та громадських слухань;

відкритих засідань Колегії Держатомрегулювання;

особистого прийому громадян та  проведення  «гарячих» телефонних ліній;

оприлюднення звітів та відкритих даних на офіційному вебсайті Держамторегулювання на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (data.gov.ua).

 

 

Голова  Держатомрегулювання                                             Григорій ПЛАЧКОВ

 

Заступник Голови Держатомрегулювання                         Руслана ТРІПАЙЛО

 

  

 

 

 


Додаток до «Основних стратегічних цілей розвитку

Державної інспекції ядерного регулювання України

на 2019-2024 роки»

 

 

Ключові завдання та показники (індикатори) виконання основних стратегічних цілей

розвитку Державної інспекції ядерного регулювання України

на 2019-2024 роки

 

Завдання

Термін

Індикатор виконання

І

Посилення ролі Держатомрегулювання, як професійного незалежного органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки в Україні

 

1.1

Відновлення незалежності та ефективної діяльності Держатомрегулювання.

2019

Прийнято зміни до постанови КМУ № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» та до законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про ліцензування видів господарської діяльності» щодо непоширення цих законів на регулювання безпеки в сфері використання ядерної енергії»

1.2

Вжити заходів щодо оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади Першого заступника Голови – Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України,   проведення конкурсів та заповнення вакантних посад  категорії «Б»  та «В»  у Держатомрегулювання.

2019

Прийняте КМУ рішення щодо оголошення конкурсу на посаду категорії «А»

Заповнені вільні вакансії керівників структурних підрозділів та працівників у Держатомрегулювання 

1.3

Розробка заяви про політику та основних стратегічних цілей розвитку Держатомрегулювання на 2019-2024 роки.

2019

Розроблено та схвалено постановою Колегії Держатомрегулювання Стратегію розвитку державного  регулювання безпеки, захищеності та гарантій нерозповсюдження в Україні на 2020-2025 роки

1.4

Розробка та впровадження довгострокової Стратегії розвитку системи регулювання ядерної та радіаційної безпеки в Україні, захищеності та гарантій.

2024

Стратегії розвитку системи регулювання ядерної та радіаційної безпеки в Україні, захищеності та гарантій на 10 років

1.5

Ініціювання  та організація  проведення місії МАГАТЕ з оцінки регулюючої діяльності в сфері використання ядерної та радіаційної безпеки.

2023-2024

Проведено місію МАГАТЕ з оцінки регулюючої діяльності в сфері використання ядерної та радіаційної безпеки, затверджено план заходів.

ІІ.

Удосконалення системи управління якістю та усіх регулюючих процесів  Держатомрегулювання

2.1

Перегляд процесу «Аналіз діяльності Держатомрегулювання  з боку керівництва та планування. МП У1» з метою включення процесу аналізу виконання регулюючої стратегії Держатомрегулювання, її формування та перегляду як планової діяльності з періодичністю не менше ніж раз на два роки.

2020

Впроваджений процес аналізу та переглянута методика процесу.

2.2

Удосконалення документів системи управління якістю  з метою приведення їх у відповідність до нових стандартів МАГАТЕ:

-         General Safety Guide  No. GSG-12 Organization, Management and Staffing of the Regulatory Body for Safety;

-         General Safety Guide  No. GSG-13 Functions and Processes of the Regulatory Body for Safety;

-         Specific Safety Guide  No. SSG-44 « Establishing the Infrastructure for Radiation Safety»;

-         Лідерство  та менеджмент для забезпечення безпеки, GSR Part 2.

2020

Актуалізовані методики процесів системи управління якості з інтегрованими повною мірою функціональними обов’язками  усіх структурних підрозділів. 

2.3

Проведення сертифікаційного аудиту системи управління якістю Держатомрегулювання та підтвердження її відповідності вимогам стандарту ISO 9001:2015, що розповсюджується на надання регуляторних послуг у сфері безпеки використання ядерної енергії.

2020

Отримано сертифікат про підтвердження відповідності системи управління вимогам стандарту ISO 9001:2015.

2.4

Оптимізація системи державного регулювання шляхом впровадження онлайн ресурсу RAIS - єдиної інформаційної бази даних регулюючого органу на вебплатформі, яка об’єднає усі напрями регулюючого контролю за радіаційною безпекою джерел іонізуючого випромінювання (ліцензії, інспекції, санкції, підконтрольні об’єкти, інциденти тощо).

2019-2020

Впроваджено єдиної інформаційної система на вебплатформі (RAIS – інструмент регулюючого органу) для підвищення ефективності та доступності адміністративних послуг для суб’єктів діяльності.

2.5

Удосконалення процесів дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії, запровадження онлайн ресурсів.

2020-2021

Розроблено та запроваджено електронні форми подачі заяв та документів на ліцензування окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії та електронних ліцензії.

Внесені зміни до Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії».

2.6

Удосконалення нормативної бази з ядерної та радіаційної безпеки з урахуванням сучасних міжнародних стандартів МАГАТЕ (GSR Part 1-7) та Директив ЄС.

2020-2021

Переглянуті та оптимізовані норми та правила  з радіаційної безпеки за усіма напрямами регулювання.

2.7

Впровадження диференційованого підходу до вимог захищеності.

2020-2021

Прийняті Правила фізичного захисту, що ґрунтуються на сучасних стандартах МАГАТЕ.

2.8

Удосконалення державного нагляду у сфері використання ядерної енергії.

2020-2021

Затверджена та оприлюднена у встановленому порядку уніфікована форма акту, припису, розпорядження тощо.

Впроваджені електронні системи контролю здійснення заходів державного нагляду та їх документування.

Удосконалені та актуалізовані вимоги до звітності ліцензіатів з урахуванням видів діяльності, проєктів та робіт, що проваджуються підприємствами.

ІІІ.

Визнання і довіра суспільства до діяльності Держатомрегулювання збереження та розвиток іміджу незалежного і професійного органу

3.1

Розробка та впровадження в практику Держатомрегулювання  Посібника щодо консультацій (комунікаційну стратегію) з громадськістю,  органами влади  та іншими зацікавленими сторонами

2020

Посібник щодо комунікаційної політики Держатомрегулювання.

3.2

Забезпечення  роботи Громадської Ради, сприяння  проведення громадських експертиз проектів нормативно-правових актів.

постійно

Виконані заходи щодо забезпечення роботи ГР, участь у засіданнях, експертні консультації, залучення до робочих груп, комісій, колегій тощо.

3.3

Залучення інститутів громадянського суспільства до соціального діалогу з питань ядерної та радіаційної безпеки.

 

постійно

Активний діалог з громадськістю:  зустрічі,  через офіційну вебсторінку www.snrc.gov.ua та допоміжну https://uatom.org/, у соціальній мережі Facebook офіційна сторінка Держатомрегулювання, щорічна Доповідь про стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні тощо.

3.4

Оперативне реагування на суспільні інформаційні настрої, запити, потреби. 

постійно

Відкрита діяльність; публічна підготовка і прийняття регулюючих рішень; створення умов для громадського контролю; проведені  консультації  з громадськістю. 

ІV.

 

Посилення контролю за виконанням рішень та приписів Держатомрегулювання, удосконалення процесу моніторингу їх впровадження та посилення відповідальності за невиконання або неналежне їх виконання.

 

4.1

Розробка Національного плану дій з управління старінням[1] на ядерних установках України.

2019

Розроблено та затверджено Колегією Держатомрегулювання Національний план дій з управління старінням на ядерних установках України (опубліковано на вебсайті www.snrc.gov.ua).

4.2

Впровадження системи контролю доз опромінення  та  оптимізації  радіаційного захисту.

2019

Прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку створення та забезпечення функціонування  єдиної державної системи індивідуального дозиметричного контролю».

4.3

Регулюючий контроль за будівництвом та введенням в експлуатацію першого пускового комплексу безпечного конфайнмента об’єкта «Укриття»  та  нових об’єктів, призначених для поводження з РАВ, у складі комплексу «Вектор».

2020

Проведено дозвільні процедури (експертизи, інспекційні обстеження тощо) для прийняття  рішень.

4.4

Регулюючий контроль за фізичним пуском ядерної підкритичної установки  «Джерело нейтронів» ( ННЦ ХФТІ, м. Харків.

2019 -2020

Видано окремий дозвіл ННЦ ХФТІ  на фізичний пуск ядерно-підкритичної установки «Джерело нейтронів» та проведено інспекційне обстеження.

4.5

Виконання регулюючих заходів, спрямованих на забезпечення експлуатації енергоблоку № 3 ВП «Південно-Українська АЕС» та енергоблоку № 5 ВП «Запорізької АЕС» у понадпроектний термін.

2020

 

Проведено ліцензійний процес (експертизи, інспекційні обстеження, засідання Колегії, Громадські слухання для прийняття рішень стосовно експлуатації енергоблоку № 3 ВП «Південно-Українська АЕС» та енергоблоку № 5 ВП «Запорізької АЕС» у понадпроектний термін).

4.6

Виконання регулюючих заходів, спрямованих на забезпечення  введення в експлуатацію нового сховища відпрацьованого ядерного палива на Чорнобильській АЕС (СВЯП-2).

 

2020

Проведено ліцензійний процес (експертизи, інспекційні обстеження, введення в експлуатацію нового сховища відпрацьованого ядерного палива на Чорнобильській АЕС (СВЯП-2).

4.7

Регулюючий супровід державної цільової екологічної програми «Зняття з експлуатації уранових об’єктів на 2020-2024 роки».

2020

Проведено державні експертизи з ядерної та радіаційної безпеки,  видано окремі дозволи; ліцензії,  проведено інспекції тощо.

 

V.

Зміцнення організаційної спроможності та професійного та наукового потенціалу Держатомрегулювання.

 

5.1

Удосконалення системи навчання, підвищення кваліфікації, перевірки знань з питань радіаційної безпеки у персоналу та посадових осіб, суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії.

2020

Погодження програм з навчання, підвищення кваліфікації, участь у роботі комісій з перевірки знань у персоналу та посадових осіб, суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, діяльність яких не звільнена від регулюючого контролю.

5.2 

Запровадження практики консультування експертами з радіаційного захисту, компетенція яких визнана в установленому законодавством порядку.

2020

Прийняті зміни до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо експерта з радіаційного захисту»

5.3

Розвиток експертної та наукової підтримки  Держатомрегулювання у прийнятті регулюючих рішень  (залучення  широкого кола міжнародних та національних експертів, волонтерської громадської підтримки громадськості тощо).

2021

Розвиток організацій технічної підтримки, створення системи залучення експертів та визнання за відповідними галузями

5.4 

Проведення (спільно з ДНТЦ ЯРБ) конференції щодо регулювання впровадження сучасних ядерних та радіаційних технологій (мала ядерна енергетика тощо) щодо єдиних підходів з оцінки та обґрунтування цих практик.

2021

Проведені конференції, тренінги, круглі столи тощо.

5.5

Підготовка та впровадження  онлайн ресурсу Порталу знань в сфері використання ядерної енергії. Управління знаннями та робочими процесами, генерування персонального навчального середовища для користувачів в сфері використання ядерної енергії.

2022

Розроблена методика вибору платформи портального рішення, підготовлена платформа, та впроваджено порталу знань  в  експлуатацію, створена система автоматизації робочих місць та процесів, персонального навчального середовища для населення та професіоналів.

5.6

Досягнення світових стандартів забезпечення ядерної та радіаційної безпеки в Україні.

2024

Реалізовано міжнародні договори в сфері регулювання ядерної та радіаційної безпеки. 

Забезпечено членство в міжнародних організаціях та асоціаціях (МАГАТЕ, WENRA, ENSREG, ЄБРР, Форум ВВЕР).

Реалізовано заходи в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони.

Вдосконалено/запроваджено двосторонні партнерські взаємовідносини з регулюючими органами інших країн (США, Німеччини, Франції, Фінляндії, Швеції, Норвегії та інші).

 

 

Голова Держатомрегулювання                                                                                                                                   Григорій ПЛАЧКОВ

 

 

Заступник Голови Держатомрегулювання                                                                                                              Руслана ТРІПАЙЛО

 



[1] Питання управління старінням розглядається як один із основних факторів забезпечення безпеки ядерних установок як на етапі проєктної, так і довгострокової експлуатації. Основною метою управління старінням є максимальна ефективність експлуатації, шляхом впровадження технічно та економічно доцільних заходів та модернізацій, спрямованих на своєчасне виявлення і стримування в допустимих межах деградації елементів енергоблоків унаслідок старіння