???mainPage???


ПОШУК

Розширений пошук


«Серпень 2019
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
дата з:
по:






















Головна » Новини» Офіційні повідомлення» Щодо оцінки радіаційних наслідків вибуху на військовому полігоні узберіжжя Білого моря версія для друку
Щодо оцінки радіаційних наслідків вибуху на військовому полігоні узберіжжя Білого моря

8 серпня 2019 року  в Російській Федерації, на військовому випробувальному полігоні, що розташований  на узбережжі  Двинської затоки Білого моря, на відстані 40 км від міста  Северодвинськ  і 100 км від міста  Архангельськ, стався вибух, який супроводжувався людськими жертвами та короткостроковим підвищенням радіаційного фону.

 

 

Перше і єдине повідомлення про  короткострокове підвищення радіаційного фону (гамма-випромінювання) за даними  датчиків  автоматизованої  системи радіаційного моніторингу  було розміщено на офіційному веб-сайті адміністрації м. Северодвинськ  8 серпня  о 14.35.

З часом це повідомлення було видалено із посиланням на те, що «розслідування події знаходиться в компетенції  Міністерства оборони РФ».  Цей факт був розцінений російським і міжнародним  суспільством  як  черговий приклад  приховування властями масштабу та наслідків події   і спровокував різноманітні інтерпретації в інформаційному просторі.

Копія цього повідомлення доступна в  архиві Wayback Machine за посиланням

http://web.archive.org/web/20190808132552/http://www.severodvinsk.info/pr/17895/

10 серпня 2019 року міжнародні інформаційні агентства поширили повідомлення ДК «РОСАТОМ» про кількість загиблих співробітників, співчуття їх родинам та про те, що «трагедия произошла во время работ, связанных с инженерно-техническим сопровождением изотопных источников питания на жидкостной двигательной установке».

Ізотопний склад  радіонуклідних джерел, їх кількість, активність, форма застосування, потужність вибуху та  тривалість пожежі  на сьогодні достовірно не відомі.

Доступні для аналізу експертні думки дозволяють зробити припущення, що внаслідок вибуху відбулась руйнація та розсіювання  «изотопных источников питания», що призвело до короткотермінового підвищення радіаційного фону (до 2 мкЗв/год на відстані  40 км на схід від місця події). Така подія  не є ядерним вибухом,  не повинна супроводжуватись появою  радіоактивного йоду-131, та, з урахуванням відстані і даних метеопрогнозу, не загрожує території України радіологічними наслідками, які б потребували вжиття заходів захисту та безпеки для громадян, майна та довкілля.

Внаслідок розсіювання і турбулентності  в процесі   атмосферного переносу, на відстанях перших десятків або сотні  км від місця події концентрації радіоактивних аерозолів у приземному шарі повітрі будуть значно нижчими, ніж мінімально діагностовані  активності штатними системами радіаційного моніторингу. За певних умов щодо своєчасного відбору проб і відповідного  лабораторно-технічного обладнання, вони можуть бути виявлені засобами спеціальних досліджень, як це відбулось під час поширення радіоактивної  хмари з підвищеним вмістом  рутенією-106  у 2017 році.

У той же час, у водному середовищі в умовах затоки Білого моря,  підвищені концентрації токсичних речових можуть  зберігатись більш тривалий час. Певною мірою це підтверджує факт заборони та обмеження судноплавства в західній частині російського сектору Арктики.

Слід зазначити що мандат та конвенції МАГАТЕ  стосуються сфери мирного використання ядерної енергії і не охоплюють військові об’єкти та програми  ядерних держав.

Разом з тим, «международные  нормы  безопасности  содействуют  выполнению государствами   своих   обязательств   согласно   общим   принципам международного  права,  например,  касающимся  охраны  окружающей среды.  Кроме  того,  международные  нормы  безопасности  укрепляют  и обеспечивают уверенность в безопасности и способствуют международной торговле».

Відповідно до сучасних міжнародних підходів і стандартів безпеки МАГАТЕ, зокрема, загальних вимог безпеки GSR Part 7, за посиланням:

 https://www-pub.iaea.org/MTCD/Publications/PDF/P1708R_web.pdf

Подібні ситуації відносяться до IV категорії аварійної готовності –  що стосується   всіх держав та юрисдикцій  і полягає у прийнятті  заходів захисту та  реагування  на  дії та діяльності, які можуть призвести до виникнення ядерної або радіаційної аварійної ситуації у будь-якому непередбачуваному місці внаслідок: санкціонованих  перевезень радіоактивних матеріалів,  інших видів діяльності з мобільними джерелами іонізуючого випромінювання, так як ізотопні джерела живлення космічних апаратів або термоелектричних генераторів, виявлення підвищених рівнів радіації невідомого походження або предметів споживання з радіоактивним забрудненням,  а також транскордоннних аварійних ситуацій, які не пов’язані із зонами аварійного планування  для установок І-ІІ  категорії (АЕС, дослідницькі реактори тощо), що розташовані  в іншій країні.

За цих обставин Держатомрегулювання у взаємодії з Українським Гідрометцентром ДСНС, службами радіаційної безпеки ВП АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом», ДСП «Екоцентр» ДАЗВ, експертами Національної академії наук України здійснює  оцінку і прогноз розвитку ситуації з метою  перевірки здатності до реагування на  подібні події, спроможності своєчасної діагностики і виявлення підвищених рівнів радіації невідомого походження, а також відпрацювання скоординованих дій та  інформаційного обміну в цілях контролю небезпек, попередження аварій та пом’якшення наслідків, у т.ч. нерадіаційних.

В умовах суттєвої  невизначеності щодо джерела викиду та потужності вибуху наводимо нижче посилання на прогнозні оцінки, що виконані  різними організаціями і методами, однак демонструють схожі результати щодо траєкторії руху повітряних мас, які потенційно можуть містити продукти розсіювання ізотопного джерела, а також  продовжуємо аналіз доступної інформації та очікуємо  даних з об’єктових та відомчих  cистем радіаційного моніторингу, які з 09 серпня 2019 року переведені у режим додаткових спостережень за вмістом аерозолів у повітрі та випадінь на грунт.

За прогнозом  Українського Гідрометцентру ДСНС, у зону несуттєвого ризику по траєкторії руху повітряних мас, потрапляє східна  частина Луганської області, при цьому будь-яких змін радіаційного фону (гамма-випромінювання) не очікується.

 

 

Результати вимірювань гамма-фону доступні на Європейській платформі з обміну радіологічними даними EURDEP за посиланням:

https://remap.jrc.ec.europa.eu/GammaDoseRates.aspx

Моделі атмосферного переносу, що  уточнюються за реальним метеопрогнозом:

https://www.sstc.com.ua/enterprise-news-ua/4650-pid-chas-vibukhu-na-vijskovomu-poligoni-v-arkhangelskij-oblasti-zafiksuvali-pidvishchennya-rivnya-radiatsiji.html

https://www.facebook.com/ivan.kovalets.3/videos/1374184542736692/

Довідково: за оцінкою  завідуючого лабораторієй радіозотопного комплексу Інституту ядерних досліджень РАН Бориса Жуйкова,  «изотопные источники тока используются повсеместно в космических аппаратах. Обычно это безопасно для обслуживающего персонала. При их разрушении люди, находящиеся рядом, могут пострадать. Далеко от места авариинет, вряд ли. В изотопных источниках используются разные вещества в качестве топлива: плутоний, прометий, церий. Раньше полоний-210 использовали, теперь нет. Активность совершенно не сравнима с той, которая при серьезных авариях».