???mainPage???


ПОШУК

Розширений пошук
























Головна » Новини» Міжнародне співробітництво» Держатомрегулювання України розпочав активну співпрацю з органом регулювання в галузі радіаційного захисту Швеції (SSI) версія для друку
Держатомрегулювання України розпочав активну співпрацю з органом регулювання в галузі радіаційного захисту Швеції (SSI)

Держатомрегулювання України з 2006 року розпочав активну співпрацю з органом регулювання в галузі радіаційного захисту Швеції (SSI). Це співробітництво здійснюється за напрямами:

       -         вдосконалення законодавства та підтримка регулюючого органу;

-         аварійна готовність, раннє сповіщення;

-         стратегія поводження з РАВ;

-         питання радіаційного захисту, медична радіологія.

В рамках цього співробітництва 27-28 лютого поточного року відбувся семінар на тему: «Досвід адаптації законодавства Швеції в сфері радіаційного захисту до вимог ЄС».

Організаторами семінару виступили Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, Державний комітет ядерного регулювання України та Шведський орган з радіаційного захисту (SSI).

Семінар викликав значну зацікавленість народних депутатів України, представників профільних міністерств та відомств, наукових установ.

На семінарі були розглянуті питання рівня гармонізації нормативно-правової бази України в сфері радіаційного захисту; система радіаційного захисту та безпеки в Швеції, законодавства в цій сфері, позиція SSI; досвід розробки законодавчих актів, відповідно до директив ЄС:

-         96/29/EURATOM Council Directive of 13 May 1996 laying down basic safety standards for the health protection of the general public and workers against the dangers of ionizing radiation (директива BSS);

-         97/43/EURATOM Council Directive of 30 June 1997 on health protection of individuals against the dangers of ionizing radiation in relation to medical exposure, and repealing Directive 84/466/EURATOM (директива MED );

-          2003/122/EURATOM Council Directive of 27 December 2003on the control of high activity sealed radioactive sources and orphan sources (директива HASS);

-     2006/117/EURATOM Council Directive of 20 November 2006 Council Regulation (Euratom) on the supervision and control of radioactive waste and spend fuel (директива з транспортування РАВ та ВЯП). 

Доповідачами з боку SSI Були Златан Делаліч керівник проекту Департаменту міжнародного співробітництва, Вольфрам Лейтц та  Біргіта Сван експерти Департаменту професійного та медичного опромінення, Гуніла Хельстрем головний консультант. Зазначені спеціалісти мають значний досвід як в розробці директив ЄС так і в їх імплементації.    

Учасники семінару детально обговорили підходи, які закладені в зазначених директивах.

Зокрема, директива BSS визначає стандарти з радіаційної безпеки.

Положення директиви охоплюють всі основні аспекти забезпечення радіаційної безпеки, починаючи з трьох принципів радіаційного захисту (оптимізації, обґрунтування та обмеження опромінення) та дозових лімітів. В директиві закладені дозвільний принцип здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії, встановлення системи кваліфікованих експертів з радіаційної безпеки, встановлення вимог до захисту персоналу та населення, радіаційного моніторингу тощо.

Українське законодавство у сфері радіаційної безпеки та радіаційного захисту є прогресивним та побудовано на сучасних міжнародних підходах. Тому переважна більшість положень директиви реалізована в законах України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", "Про захист населення від іонізуючого випромінювання", низці постанов Кабінету Міністрів України, нормах радіаційної безпеки (НРБУ), основних санітарних правилах забезпечення радіаційної безпеки (ОСПУ) та профільних санітарних правилах. В деяких питання, особливо у питанні регулювання потенційного опромінення, українське законодавство є більш сучасним, ніж законодавство ЄС, що блискуче продемонстрував під час своєї презентації професор провідний експерт України з радіаційного захисту Директор Інституту радіаційного захисту професор І.А. Ліхтарьов.

Однак, вже зараз, за результатами семінару, можна зробити висновок, що українське законодавство потребує подальшої адаптації щодо радіаційного захисту. Зокрема, це стосується положень про: обмеження дозових навантажень для студентів та стажерів; захист екіпажів літаків від дії космічного опромінення; заборону введення до складу іграшок, косметики, прикрас, продуктів харчування радіоактивних речовин; створення інституції кваліфікованих експертів тощо. Таким чином, законодавчо-нормативні акти України різного рівня потребують доповнень для врахування перелічених норм. Непростим завданням бачиться введення до українського законодавства положень, що визначають поняття "кваліфікований експерт" (потрібно визначати обов´язки, повноваження, кваліфікаційні вимоги). На даний час функції кваліфікованого експерта, як правило, розпорошені між низкою відповідальних осіб підприємства: відповідальним за радіаційну безпеку, дозиметристом, техніком (інженером) радіаційного обладнання, відповідальним за техніку безпеки праці та іншими.

Директива HASS спрямована на посилення контролю за високоактивними джерелами іонізуючого випромінювання (ВДІВ), шляхом запровадження низки заходів, які стосуються виробників/постачальників ВДІВ, користувачів ВДІВ, органів державного регулювання, осіб, діяльність яких пов´язана з «покинутими» джерелами. Директива вимагає від виробників/постачальників ВДІВ забезпечення доступності усієї технічної інформації щодо ВДІВ, зокрема зображень (фотографій) ВДІВ та контейнерів.  Директива передбачає створення системи відстеження ВДІВ протягом їх життєвого циклу. Таку функцію в Україні виконує державна система обліку та контролю ДІВ - Державний регістр ДІВ. Директивою визначені окремі вимоги щодо ліцензування використання ВДІВ. Передумовою видачі ліцензії є забезпечення «фінансової безпеки». Це означає, що  заявник повинен мати фінансові ресурси, які достатні для забезпечення безпеки ДІВ як під час експлуатації, так і після того як ДІВ стало відпрацьованим та переведено до категорії радіоактивних відходів. На сьогодні ця вимога знаходиться у стадії практичного впровадження як в Україні так і у Швеції, що зробило обмін думками особливо ефективним.

За результатами обговорення на семінарі було з´ясовано, що практично усі вимоги директиви відображені в українському законодавстві, а Україна та Швеція мають спільні проблеми щодо імплементації окремих «складних» вимог, таких як забезпечення пошуку покинутих джерел та поновлення контролю за ними, забезпечення безпеки поводження з ДІВ, що залишилися від минулої діяльності, забезпечення «фінансової безпеки» тощо. Позитивним є досвід Швеції щодо виділення з державного бюджету коштів на поводження з покинутими джерелами у розмірі 110 тис Євро, які надаються у розпорядження регулюючому органу SSI.

 Директива MED визначає основні засади забезпечення радіаційної безпеки при використанні джерел іонізуючого випромінювання в медицині (радіотерапія, радіонуклідна діагностика, рентгенодіагностика тощо) та забезпечення радіаційного захисту при медичному опромінення пацієнтів, добровольців, осіб, які надають допомогу пацієнтам та інших.

В законодавстві України недостатньо врегульоване питання забезпечення радіаційної безпеки при використанні джерел в медицині. У зв´язку з цим, за деякими виключеннями (обмеження опромінення вагітних жінок), впровадження положень цієї директиви потребує розробки та реалізації цілої низки нормативних документів та державних програм.

Окремим рядком можна виділити: встановлення вимог до систем забезпечення якості, критеріїв контролю прийнятності медичного обладнання (рентгенівського та ін.).

Декларативною вимогою українських норм і правил залишається встановлення та використання (як інструменту контролю якості діагностичного опромінення та оптимізації) "рекомендованих рівнів діагностичного опромінення". Перетворення цієї вимоги в реальний інструмент має здійснитися поетапно: від вивчення основних підходів до системи збору та аналізу інформації - до прийняття рішень про встановлення конкретних (обґрунтованих) значень рекомендованих рівнів.

Імплементація директиви МЕД в українське законодавство потребуватимете скоординованих зусиль органів виконавчої влади, ліцензіатів-медичних установ, інших структур.

Окремої уваги заслуговує проблема підготовки медичних фізиків. Така професія в Україні взагалі відсутня, немає освітніх установ, які можуть готувати спеціалістів необхідної кваліфікації. У зв´язку з цим, викликає великий інтерес система підготовки таких спеціалістів у Швеції. Учасники семінару дійшли висновку про необхідність розвитку  співробітництва з SSI за вказаним напрямом.  До такого співробітництва планується залучити провідні науково-освітні установи України, в яких здійснюється або планується підготовка медичних фізиків: Київський Національний університет ім. Т.Г.Шевченка, Харківський національний Університет ім. В.Н. Каразіна, інші вищі учбові заклади.

 Директива Ради про нагляд і контроль за перевезеннями радіоактивних відходів і відпрацьованого палива розроблена на заміну Директиви Ради 92/3 EURATOM від 3 лютого 1992 року про нагляд та контроль за перевезеннями радіоактивних відходів між державами-членами до Співтовариства та із нього і має бути впроваджена державами-членами ЄС до 25 грудня 2008 року.  

У цій директиві враховані положення Об´єднаної Конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами, зокрема визначення радіоактивних відходів не застосовується до відпрацьованого ядерного палива, як це було у Директиві 92/3 EURATOM. Крім того, директива з транспортування РАВ та ВЯП регламентує організацію транскордонних перевезень радіоактивних відходів і відпрацьованого ядерного палива незалежно від того, чи є країни відправки, транзиту та приймання є членами Співтовариства.

Положення директиви з транспортування РАВ та будуть враховані у проекті нормативно-правового акту "Порядок надання дозволів на перевезення радіоактивних матеріалів", що розробляється Держатомрегулюванням згідно з Планом роботи на 2007 рік. Цей документ  має бути затверджений Кабінетом Міністрів України.

 За результатами семінару можна зробити висновок, про прийнятний, на сьогоднішній день, рівень гармонізації законодавства України до вимог директиви ЄС з радіаційного захисту та необхідність подальшої роботи з адаптації.

Учасники семінару прийняли рішення продовжити співпрацю з регулюючим органом з радіаційного захисту Швеції щодо адаптації  законодавства України в сфері радіаційного захисту до директив ЄС. Особливу увагу буде приділено питання радіаційного захисту при медичному опроміненні.