???mainPage???


ПОШУК

Розширений пошук


«Червень 2020
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
дата з:
по:






















Головна » Дорадчі органи» Колегія» Постанови та рішення» Постанова Колегії Держатомрегулювання №8 від 03 листопада 2016 року версія для друку
Постанова Колегії Держатомрегулювання №8 від 03 листопада 2016 року

ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ

 

ПОСТАНОВА КОЛЕГІЇ

 

 

«03»  листопада 2016 р.                                м. Київ                                                №08

 

 

Про результати державної експертизи

ядерної та радіаційної безпеки

попереднього звіту з аналізу безпеки

Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива

 

В даний час відпрацьоване ядерне паливо (ВЯП) Рівненської, Хмельницької та Южно-Української АЕС вивозиться до Російської Федерації: ВЯП реакторів ВВЕР-1000 – на зберігання, а ВЯП реакторів ВВЕР-440 (енергоблоки №1,2 РАЕС) – на переробку.

Враховуючи постійне зростання вартості послуг Російської Федерації, пов’язаних зі зберіганням ВЯП, керівництвом держави було прийнято рішення щодо будівництва в Україні централізованого сховища для довгострокового зберігання ВЯП Рівненської, Хмельницької та Южно-Української АЕС (ЦСВЯП).

Зокрема, необхідність створення ЦСВЯП була передбачена «Енергетичною стратегією України на період до 2030 року», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 № 145-р, та її оновленою редакцією, що була схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 1071-р.

У відповідності до вимог законодавства ДП «НАЕК «Енергоатом»:

-        опублікувало 25.01.2007 р. «Заяву про наміри будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива Рівненської, Хмельницької та Южно-Української АЕС ДП НАЕК «Енергоатом»;

-        опублікувало 07.03.2007 р. «Заяву про екологічні наслідки діяльності при будівництві та експлуатації централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива Рівненської, Хмельницької та Южно-Української АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом»;

-        забезпечило протягом 2008 р. проведення низки заходів стосовно обговорення з громадськістю питань спорудження ЦСВЯП, зокрема: два брифінги для представників засобів масової інформації, круглі столи у м. Київ та м. Славутич, громадські обговорення з жителями Поліського та Іванківського районів Київської області, громадські слухання у м. Славутич;

-        розробило «Звіт щодо заходів з інформування суміжних держав про можливий вплив ЦСВЯП у транскордонному контексті» та забезпечило проведення протягом 2006-2008 рр. відповідних міждержавних консультацій із Республікою Білорусь;

-        погодило 29.08.2008 р. розміщення ЦСВЯП в зоні відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення з центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого належить питання правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (на той момент – Міністерство надзвичайних ситуацій);

-        розробило «Техніко-економічне обґрунтування інвестицій (ТЕО) у будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій», яке, після проведення комплексної державної експертизи, було схвалене розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 № 131-р.

На підставі виконання вищевказаних заходів 09.02.2012 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України № 4384-VI «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій», у відповідності до якого було прийнято рішення щодо розміщення ЦСВЯП на території зони відчуження, а також стосовно його проектування та будівництва.

На початку червня 2016 р. Держатомрегулюванням отримані на розгляд: «Попередній звіт з аналізу безпеки (ПЗАБ) ЦСВЯП» та «Проект ЦСВЯП».

Результати державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки вищезазначених документів, яка виконувалась протягом червня-жовтня 2016 р. із залученням ДНТЦ ЯРБ, свідчать про таке.

1.      ЦСВЯП призначене для зберігання протягом 100 років 12010 відпрацьованих тепловидільних збірок (ВТВЗ) реакторів ВВЕР-1000 та 4519 ВТВЗ реакторів ВВЕР-440 Рівненської, Хмельницької та Южно-Української АЕС.

2.      У відповідності до технології компанії «Holtec International» (США) (головного підрядника ДП «НАЕК «Енергоатом») для поводження з ВЯП та його зберігання передбачено застосування:

-        багатоцільової корзини (БЦК), що забезпечує два бар’єри герметичності на шляху розповсюдження радіоактивних речовин від ВТВЗ у навколишнє середовище;

-        перевантажувального контейнеру (HI-TRAC), що забезпечує біологічний захист персоналу під час перевантажень;

-        транспортного контейнеру HI-STAR, призначеного для перевезення ВЯП;

-        контейнеру зберігання HI-STORM, призначеного для довгострокового зберігання ВЯП на майданчику ЦСВЯП протягом 100 років.

3.      В рамках процедури поводження з ВЯП передбачається:

-        вивантаження ВТВЗ з басейнів витримки (БВ) енергоблоків АЕС, у яких ці збірки витримувались щонайменше 5 років, та їх завантаження у БЦК;

-        зневоднення, осушення, герметизація та заповнення БЦК гелієм;

-        завантаження БЦК з ВТВЗ в транспортний контейнер HI-STAR;

-        транспортування БЦК з ВТВЗ з енергоблоку АЕС на майданчик ЦСВЯП;

-        приймання на майданчику ЦСВЯП БЦК з ВТВЗ та його перевантаження із транспортного контейнеру HI-STAR в контейнер зберігання HI-STORM;

-        транспортування завантажених HI-STORM із приймаючої будівлі та їх встановлення на майданчику зберігання;

-        зберігання ВЯП в інертному середовищі з природним повітряним охолодженням.

4.      Проект містить рішення, що обґрунтовуються у ПЗАБ, щодо поводження з БЦК на майданчику ЦСВЯП та не включають питання поводження з ВЯП на енергоблоках АЕС та перевезення його на майданчик ЦСВЯП.

5.      В ПЗАБ обґрунтовується безпека зберігання непошкоджених ВТВЗ.

6.      Проектні рішення ЦСВЯП базуються на фундаментальних принципах безпеки, визначених у чинних нормативно-правових актах (НПА) з ядерної та радіаційної безпеки (ЯРБ), та забезпечують дотримання принципу глибокоешелонованого захисту.

7.      Включені у ПЗАБ проектні критерії та вимоги базуються на НПА з ЯРБ України.

8.      Для проектування окремого обладнання разом із НПА з ЯРБ України використані нормативні документи та стандарти США, які, за результатами порівняльного аналізу, виконаного експертами ДНТЦ ЯРБ, визнані такими, що не суперечать вітчизняному законодавству і доповнюють відсутні в України спеціальні вимоги щодо безпеки зберігання ВЯП у сховищах сухого типу.

9.      Для майданчика ЦСВЯП використані сейсмічні характеристики майданчику Чорнобильської АЕС, можливість використання яких підтверджена провідними організаціями у цій сфері: ДП «Київський інститут інженерних досліджень та вишукувань «Енергопроект», «Інститутом геофізики НАН України» та ННІ «Інститут геології» Київського національного університету імені Т. Шевченка.

10.    В ПЗАБ обґрунтовані прийняті в Проекті ЦСВЯП рішення щодо міцності та несучої спроможності конструкцій будівлі приймання, а також стосовно навантажень на ці конструкції.

11.    Проектні рішення щодо забезпечення систем та обладнання СВБ ЦСВЯП електроенергією в усіх режимах експлуатації відповідають вимогам з безпеки.

12.    В проекті ЦСВЯП передбачена система вентиляції будівлі приймання в основу якої покладено принцип роздільної вентиляції приміщень зони суворого режиму і зони вільного режиму. Проектні рішення щодо розміщення обладнання системи вентиляції враховують вимоги з безпеки.

13.    Проектом ЦСВЯП передбачена система контролю і управління (СКУ), що забезпечує комплексний контроль і управління технологічними процесами, а також, контроль і управління допоміжними системами.

14.    У ПЗАБ представлені результати аналізу теплових процесів під час поводження з БЦК на майданчику ЦСВЯП. перевірочні розрахунки, виконані експертами ДНТЦ ЯРБ, підтверджують неперевищення критеріїв безпеки під час поводження з БЦК та зберіганні БЦК з ВТВЗ в HI-STORM на майданчику ЦСВЯП.

15.    У ПЗАБ представлений аналіз нейтронно-фізичних процесів результати підтверджують дотримання вимог з ЯРБ щодо неперевищення Кеф <0.95 при нормальних умовах експлуатації та проектних аваріях. Результати перевірочних розрахунків, виконаних експертами ДНТЦ ЯРБ, підтверджують виконання критерію безпеки.

16.    В проекті ЦСВЯП передбачені та в ПЗАБ обґрунтовані основні організаційні заходи із забезпечення радіаційного захисту, а також основні заходи та засоби індивідуального захисту персоналу, які ґрунтуються на вимогах з безпеки.

17.    В ПЗАБ визначені джерела утворення рідких та твердих РАВ та виконані орієнтовні оцінки обсягів та характеристик РАВ. Проектні рішення та основні процедури з поводження з РАВ відповідають вимогам з безпеки.

18.    Аналіз потенційних аварій, що можуть виникнути на майданчику ЦСВЯП, включає необхідні складові (зокрема, визначення вихідних подій, аналіз сценаріїв, оцінки наслідків). Усі вихідні події класифіковані на групи в залежності від причини виникнення: вихідні події природного характеру, зовнішні техногенні вихідні події, внутрішні техногенні вихідні події.

Проектні рішення ЦСВЯП забезпечують міцність та стійкість споруд, БЦК та HI-STORM при найбільш небезпечних подіях на майданчику ЦСВЯП (смерч класу F3.0, максимальний розрахунковий землетрус).

В ПЗАБ продемонстровано, що радіаційні наслідки проектних аварій з урахуванням особливостей території розташування ЦСВЯП за своїм масштабом носять локальний характер і не потребують застосування будь-яких невідкладних контрзаходів у відповідності до вимог регламентів третьої групи Норм радіаційної безпеки України.

В аналізі запроектних аварій розглядається гіпотетичний сценарій з повним руйнуванням БЦК, який супроводжується викидом всієї активності газового зазору твел. У випадку виникнення цього сценарію можливе застосування захисних заходів для персоналу суміжних об’єктів, що знаходяться у безпосередній близькості до майданчику ЦСВЯП та не потребують невідкладних заходів для населення за межами Зони відчуження.

19.    Розділи «Передпускові випробування, технічне обслуговування та контроль», «Введення у експлуатацію» та «Експлуатація» в ПЗАБ розроблені у скороченому вигляді, що допускається НПА з ЯРБ.

20.    У ПЗАБ відповідно до вимог НПА з ЯРБ визначені завдання технічного обслуговування і ремонту (ТОіР) обладнання та систем, загальні вимоги до порядку виконання ТОіР, типові заходи з ТОіР для різних видів обладнання та систем.

21.    У ПЗАБ наведені основні положення та загальні підтвердження достатності проектних рішень щодо зняття з експлуатації.

На концептуальному рівні відповідно до вимог з ЯРБ описаний порядок зняття з експлуатації ЦСВЯП, розглянуті основні підготовчі заходи, що мають виконуватися в період експлуатації ЦСВЯП, виконані орієнтовні оцінки РАВ, що утворюються при знятті з експлуатації, розглянута необхідна для зняття з експлуатації інфраструктура тощо.

Підсумовуючи наведене вище Колегія к о н с т а т у є:

1.            ПЗАБ свідчить, що рішення, прийняті в проекті ЦСВЯП, відповідають вимогам з ЯРБ.

2.      Окремі проектні рішення, обґрунтування безпеки яких в ПЗАБ виконані в стислому обсязі, будуть деталізовані на наступній стадії проектування, а тому не впливають на можливість погодження проекту ЦСВЯП.

 

Враховуючи наведене, Колегія П О С Т А Н О В Л Я Є:

 

1.      Схвалити висновок державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки ПЗАБ ЦСВЯП,

2.      Зобов’язати ДП «НАЕК «Енергоатом» забезпечити:

-        при підготовці технічних специфікацій на обладнання СВБ ЦСВЯП деталізацію інформації щодо міцності, сейсмостійкості та надійності обладнання, а також його класифікації; уточнення критеріїв віднесення ВТВЗ до непошкоджених чи пошкоджених ВТВЗ для визначення можливості зберігання ВТВЗ в БЦК.

-        до початку робіт із введення в експлуатацію ЦСВЯП деталізацію аналізу запроектних аварій в частині аналізу можливості виникнення критичності та падіння літального апарату.

 

ГОЛОВА                                                                                           С. БОЖКО

 

Секретар Колегії                                                                        Т. КНЯЖНИЦЬКА