Третій
Міжнародний науково-практичний семінар з питань ядерної та радіаційної безпеки
5 грудня виповнилося 9 років з дня створення незалежного органу з
ядерної та радіаційної безпеки - Державного
комітету ядерного регулювання України. Вже втретє свій день народження
Держатомрегулювання відзначив проведенням Міжнародного науково-практичного
семінару з актуальних питань ядерної та радіаційної безпеки.
Цього року семінар проводився у співробітництві зі Шведським органом радіаційної безпеки - 
SSM.
Голова Держатомрегулювання Олена Миколайчук, відкриваючи семінар, зазначила, що вже склалася
певна традиційність та тематична наступність у проведенні цього заходу. Адже його
порядок денний складається спільними зусиллями усіх сторін, зацікавлених у
конструктивному діалозі з громадськістю щодо ядерної та радіаційної безпеки.
Не випадково центральне місце
серед презентацій було відведене виступам саме представників громадськості. Зокрема,
на відкритті семінару виступила представник французької Національної асоціації
місцевих інформаційних комісій з ядерних питань (ANCLI) Валері Демет
з презентацією «Орхуська
конвенція та використання ядерної енергії».
В рамках семінару пройшли 4 панельні дискусії за темами:
§
«Уроки та результати всебічної оцінки безпеки АЕС України з використанням місій з оцінки
безпеки МАГАТЕ»
§
«Аварійна готовність»
§
«Безпека відпрацьованого ядерного палива»
§
«Продовження терміну служби енергоблоків АЕС».
Член Консультативної ради
з реакторної безпеки при Держатомрегулюванні Нур Нігматулін, представник SSM Олоф Карлсберг,
заступник Голови Держатомрегулювання Сергій Божко, заступник
Голови Держатомрегулювання - Головний державний інспектор з ядерної та
радіаційної безпеки України Михайло Гашев в якості
модераторів забезпечили конструктивність діалогу.
У першій з дискусій заступник
міністра палива та енергетики України Наталія Шумкова
розповіла про передісторію, уроки та результати спільного проекту Україна-ЄС-МАГАТЕ. Генеральний директор Хмельницької АЕС Микола
Панащенко поділився думками щодо уроків, висновків та
подальшої дії експлуатуючої організації за результатами місій МАГАТЕ щодо оцінки безпеки АЕС. Позиції
регулятора з цього питання висловив
заступник Голови Держатомрегулювання Сергій Божко. Антоніо Годой представив бачення
МАГАТЕ щодо ефективності підходу до всебічної оцінки безпеки АЕС та перспектив
його використання.
Обговорюючи результати оцінки
безпеки АЕС з використанням місій МАГАТЕ, учасники дискусії нагадали, що вперше
у світовій практиці така робота була проведена на усіх АЕС країни. Українські
фахівці та представники МАГАТЕ здобули завдяки місіям безцінний досвід, який
безумовно сприятиме підвищенню культури ядерної безпеки.
Виступи в рамках дискусії щодо аварійної
готовності були об’єднані спільною темою – «Уроки Чорнобильської аварії».
Представник Чорнобильського центру Валерій Глигало розповів
про оповіщення населення в початковий період Чорнобильської аварії, зупинившись
на системі аварійного реагування в СРСР та на причинах, які заважили цій
системі спрацювати у 1986 році. Директор Інституту гігієни та медичної екології
професор Андрій Сердюк розповів про дії медпрацівників у Чорнобильську годину
та проаналізував уроки Чорнобиля. Результати роботи Всеросійського центру
медицини катастроф щодо модернізації медицинської
складової системи аварійного реагування представив Григорій Аветисов.
Начальник інформаційно-кризового
управління Держатомрегулювання Олексій Ананенко проаналізував уроки останніх
інцидентів з точки зору ефективності системи аварійної готовності.
Співробітник Шведського органу
радіаційної безпеки – SSM Стів Гусин поділився досвідом
Швеції у цій області
Обговорення проблем безпеки
відпрацьованого ядерного палива почалось з презентації досвіду Запорізької АЕС,
яку представила співробітник станції Ганна Лучна. Представник SSM Габріела
Бечарано поділився досвідом Швеції щодо забезпечення
безпеки та відповідальності зберігання ВЯП на тривалі періоди. Представник НАЕК
«Енергоатом», генеральний директор ВП «Атомпроектінженірінг» Володимир Бронніков
презентував стратегію та середньотермінові плани НАЕК
«Енергоатом» щодо забезпечення безпеки ВЯП.
Після презентацій відбулася жвава
дискусія, головними висновками якої можна сформулювати наступним чином. Є
нагальна необхідність у розробці програмних 
документів щодо всіх аспектів
поводження з ВЯП, які б консолідували зусилля усіх державних органів та
підприємств, причетних до цього питання. Більш того, обговорення
продемонструвало, що проблема має не локальний, а міжнародний характер. Отже її
вирішення потребує об’єднання зусиль та обмін досвідом різних країн. Учасники
дискусії дійшли також спільної думки, що проблема безпеки відпрацьованого
ядерного палива вимагає визначення критеріїв безпеки технологій поводження з
ВЯП.
Особливу зацікавленість учасників
дискусії викликав виступ Голови Громадської ради при Держатомрегулюванні
Сергія Курикіна, який розповів, чому населення
України стурбоване проблемою ВЯП. Обговорення проблеми завершилося висновком
про недостатність інформування громадськості з цього питання та необхідність постійного
діалогу з населенням та лідерами громадської думки.
Панельна дискусія щодо
продовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС у понадпроектний
термін логічно об’єднала питання, що були порушені у всіх трьох попередньо
названих дискусіях.
Представник Концерну «Росенергоатом» Андрій Дементьєв поділився досвідом
Російської Федерації з продовження експлуатації енергоблоків з реакторами типу
ВВЕР. Начальник відділу безпеки систем, компонентів та ресурсу ядерних
установок Держатомрегулювання Сергій Костенко презентував політику регулюючого
органу щодо продовження експлуатації енергоблоків у понадпроектний
термін. Ігор Гевци, заступник головного інженера
Рівненської АЕС, підвів проміжні підсумки та оцінив перспективи продовження у понадпроектний термін експлуатації енергоблоків №1 та №2
цієї станції.
Учасники дискусії також почули
думку громадськості щодо продовження експлуатації енергоблоків АЕС, яку виклав
координатор Національного екологічного центру України Дмитро Хмара. Під час
дискусії відбулася відверта та цікава розмова з представниками громадськості,
яка продемонструвала, що суспільство очікує від експлуатуючої організації, від
державних органів більшої відкритості та прозорості щодо порушених проблем.
Закриваючи пленарне засідання,
Голова Держатомрегулювання Олена Миколайчук подякувала
представникам громадськості, партнерам, усім учасникам семінару за
конструктивну та зацікавлену розмову з усіх питань, що були обговорені під час
панельних дискусій. Вона висловила вдячність колегам з інших країн за
готовність поділитися досвідом. Український регулюючий орган з особливою увагою
ставиться до думки громадськості щодо проблем ядерної та радіаційної безпеки,
намагаючись максимально враховувати її у своїй діяльності. Голова
Держатомрегулювання подякувала представникам громадських організацій за надану
інформацію та висловлені пропозиції.
Темою наступного, четвертого
міжнародного семінару стане використання ядерної енергії в світлі Орхуської конвенції. До підготовки програми та участі у
майбутніх дискусіях Олена Миколайчук запросила усі
зацікавлені громадські організації.
Матеріали Третього міжнародного семінару невдовзі будуть розміщені на веб-сторінці Держатомрегулювання
